Дуже багато картин цього художника, які він присвятив дитячій темі. Наприклад, до них можна віднести такі шедеври як, “Взяли мови”, “Приїхав на канікули”, “Хлопчаки”. Хочеться більш докладно зупинитися і розглянути картину “Хлопчаки”. Вона була намальована в 1971 році.
На картині ми бачимо трьох хлопчиків, вночі вони піднялися на дах, напевно потайки від батьків. Вони дивляться на небо засіяне зірками. Можна уявити, що вони навперебій показують один одному сузір’я і розповідають таємниці зоряного неба. А може сперечаються про зіркову галактиці або інших планетах. Їх особи виражають захват, з таким захопленням вони щось там видивляються.
Здається, що хлопці не помічають нічого, що відбувається навколо. Мені подобається ця картина, вона оживає в моїх очах. Мені хочеться опинитися там, на даху, поруч з хлопцями, і так само як вони обговорювати нічне небо. А можна обговорювати не тільки галактику і планети, але ще й ділитися своїми сокровенними таємницями і секретами. І нам зовсім неважливо як художник зображує місто, для нас він зливається із зоряним небом, і на перший план, витісняючи хлопчаків.
Художнику вдалося показати таємничість зоряної ночі, особливо в поєднанні з дітьми. Мимоволі згадуєш себе влітку, як любили милуватися з друзями заходом або сходом сонця, а ще загадувати бажання, коли падає зірка. Мало хто вірить в цю прикмету, але одного разу загадане мною бажання. Я вірю в чудеса зоряної ночі. Спасибі автору за його твір, воно змусило мене поринути у світ дитинства, відчути його безтурботність. Мені здається, що саме такі картини, які змушують нас пережити неодноразово моменти, що зв’язують нас з дитинством, дають нам сили не здаватися і рухатися далі.
