Ми бачимо знамениту картину художника Решетнікова. У своєму творі він зобразив сім’ю, яка чекає і зустрічає сина зі школи. Передній план картини займає хлопчик. Він світловолосий, одягнений у чорні брюки і черевики, поверх на ньому надіто старе пальтечко. Її розпатлане волосся і капловухість створюють враження бешкетника і нероби, він сумно дивиться в підлогу, хлопчик явно чимось засмучений. Його портфель неабияк пошарпаний, він навіть перев’язаний мотузкою, з нього стирчать не зошити і підручники, ми бачимо ковзани.
Мені здається, свій портфель він використовує, коли обороняється або зачинає бійку. З усіх, хто намальований на картині, хлопчика зустрічає одна собака. Вона встала на задні лапи, і як заграє, просить пограти з нею.
Праворуч на стільці сидить мама хлопчика. З її погляду можна здогадатися, що вона знову засмучена. Напевно тому, що її знову викликають у школу. Біля неї, на велосипеді катається молодший братик, він посміхається, дивлячись на собаку. Він занадто малий, щоб зрозуміти, що так сильно засмутило їх мати. На задній частині картини намальована сестра. Вона старша, та теж нещодавно повернулася зі школи. Вона ще не встигла зняти шкільну форму і червоний піонерський галстук. Волосся її акуратно забрані в косу. Вона готуватися почати виконувати домашні завдання. Одразу складається враження, що дівчинка ця відмінниця. Мені здається, вона жаліє маму, більше ніж брата.
Я не вважаю головного героя негативним персонажем. І моє ставлення до нього рівне. Я вважаю, що сестра в змозі допомогти розібратися молодшому братові і підтягти його з проблемним предметів. Мені дуже сподобався цей твір, ніде я не бачила. Що б художник так точно зміг зобразити настрій всієї родини.
