На картині “Амброзианскш ночі” зображена галерка мюзик-холу “Старий Могул”, більш відомого серед публіки, його відвідувала, як “Старий Мо”. Любив бувати в “Старому Мо” і Сиккерт. Це заклад відображено, принаймні, на чотирьох роботах художника. Потрібно сказати, що адміністрація мюзик-холу ставилася до Сиккерту, багато вечори поспіль рисовавшему сцену і глядацьку залу, з деякою підозрою.
Одного разу, коли він попросив у директора дозволу замалювати гальорку, йому в руку сунули конверт з грошима – директор вирішив, що перед ним “замаскований” інспектор, який прийшов перевірити стан поручнів гальорки. Перила, ймовірно, і справді були не настільки надійні, інакше навіщо б начальству мюзик-холу вдаватися до підкупу “посадової особи” ? Що стосується дивної назви картини, то мистецтвознавці тлумачать його поява так.
У популярному журналі “Блэквудз Мегезін” часто з’являлися вигадані діалоги відвідувачів таверни Амброуза. Ця таверна, нібито, і підштовхнула Сиккерта назвати своє полотно “Амброзианские ночі”. Незрозуміло, правда, чому живописець змішав таверну і мюзик-хол. Більш правдоподібним виглядає інше пояснення.
Грецькі боги харчувалися, як відомо, амброзією. Дешеві місця на гальорці теж називалися “gods”. Цілком доречно припустити, що Сиккерт пограв словами, порівнявши персонажів своєї картини з олімпійцями, які вживають в їжу амброзію. Слово ж “ночі” у назві не потребує розлогому поясненні – адже вистави в мюзик-холах майже завжди починалися ввечері.
