“Аполлон і Діана” – картина на міфологічні теми. Аполлон, у грецькій міфології син Зевса і титаніди Латони, брат-близнюк незайманої богині полювання Діани. Він вважався богом-стріловержцем, віщуном, світлоносним покровителем мистецтв.
Діана, прекрасна сестра Аполлона, була богинею місяця та полювання. У творах мистецтва її зазвичай зображують у вигляді прекрасної дівчини, одягненої в коротку одяг мисливиці, з луком у руці і сагайдаком, повним стріл, на боці і з півмісяцем на гордо посадженої голові. Часто поряд з богиню зображують лань.
Сюжет цієї картини став давньогрецький міф. У Ніоби – дружини царя Фів було сім синів та сім дочок. Була сповнена гордощів і дійшла до того, що заборонила своєму народові поклонятися Аполлона і Діани і навіть веліла по всьому своєму царству скинути їх статуї з п’єдесталів і розбити. Ще вона образила їх мати богиню Латону і не хотіла приносити їй жертви.
Тоді розгнівані Аполлон і Діана вирушили в дорогу. Аполлон, побачивши, що семеро синів Ніоби полюють в лісі, убив їх своїми стрілами, які ніколи не пролітали повз цілі.
Цар Фів Амфіон не виніс втрати синів і проколов собі груди гострим мечем. Ридає над їхніми трупами Ниобра і вигукує: “Радуйся, жорстока Латона! У мене в нещасній все ще більше дітей, ніж у тебе щасливою.”
Тільки замовкла Ніоба, як пролунав дзвін тятиви лука Діани, полетіли стріли і впали всі дочки…Варто Ніоба, оточена тілами синів, дочок і чоловіка. Заціпеніло вона від горя. Не колише вітер її волосся, не її очі світяться життям, лише сльози ллються з них.
Закам’яніла Ніоба і бурхливий вихор переніс її на батьківщину в Лідію. Там, високо на горі Сіпілі варто Ніоба, звернена в камінь, і вічно ллє сльози. Ось така сумна легенда.
На картині “Аполлон і Діана” зображено момент, коли Аполлон пускає стріли. Особи богів абсолютно безпристрасні, вони жорстоко помстилися смертної жінки.