Св. Себастьян народився в Нарбоні в знатній сім’ї і був призначений командиром преторіанців, особливим охоронцем римського імператора Діоклетіана. Коли двоє його товаришів по армії віддали перевагу зречення від віри страту, він таємно увірував у Христа.
Дізнавшись про це, імператор став наполягати на тому, щоб Себастьян відрікся від віри в Христа і повернувся до поклоніння римським богам. Згідно з переказами, коли Себастьян відмовився за наказом імператора його засудили на болісну смерть: легіонери, прив’язавши його до стовпа у римському амфітеатрі Колізей, пронизали його тисячами стріл.
Вирок був приведений у виконання, і Себастьяна залишили помирати. Однак мати одного з його замучених товаришів виявила, що він ще живий. Вона перев’язала рани і після того, як він поправився, порадила йому втекти з Риму. Але, всупереч її порадою, Себастьян відкрито заявив про свою віру. На сходах імператорського палацу він виступив на захист засуджених, засудивши імператора за його непримиренну позицію.
Побачивши Себастьяна, Діоклетіан здивовано запитав його: “Невже це ти, Себастьян?” Юнак відповів: “Так, я той самий. Себастьян, якого Бог вирвав із рук твоїх, і я можу підтвердити свою віру в Ісуса Христа і заступитися за слуг Його”. Розгніваний імператор вдруге стратив Себастьяна. Тіло було знайдено його товаришами і поховано в катакомбах поруч з могилами Св. Петра і Св. Павла.
Пізніше Себастьян був канонізований Католицькою церквою. У V столітті на його могилі споруджено храм. У минулому Святого Себастьяна закликали на допомогу хворі чумою, він вважається покровителем вояків, лучників, гончарів. У християнському мистецтві Себастьяна зображували у вигляді красивого молодого чоловіка, прив’язаного до стовпа і пробитого стрілами. На картині Рафаеля Себастьян тримає стрілу, символ його мучеництва. Він одягнений в прекрасний червоний плащ і сорочку з золотою вишивкою, волосся його витончено покладені. Ніщо в ньому не нагадує тих мук, що зазнав за віру Святий Себастьян. Це типова рання робота Рафаеля і її декоративна краса і елегійний настрій дуже нагадують роботи Перуджіно.
