Літо 1915 року Сиккерт провів на південному узбережжі Англії, в Брайтоні. Тут його увагу привернули виступи групи комедіантів, що називалася “Розбійники”. “Розбійники” щодня давали кілька подань перед гуляє по набережній публікою. Сиккерт говорив пізніше одного зі своїх приятелів, що ходив на ці вистави кожен вечір і зробив багато замальовок.
Повернувшись в Лондон, художник написав брайтонским накиданнях картину, яку одразу ж і продав. “Комедіантів” можна вважати продовженням серії мюзик-хольних сцен Сиккерта. Правда, провінційні актори не настільки вишукано, як їх колеги з “дорогих” мюзик-холів, увеселяли поважну публіку.
Але, в сутності, репертуар комедіантів був одним і тим же і в Брайтоні, і в Лондоні. Комічні пісеньки, репризи, сценки, невибагливі жарти. Костюми теж, при всій своїй строкатості, не відзначалися різноманітністю – яскраві піджаки, пишні “голі” сукні кричущих кольорів. Хіба що в столиці все це було “пороскошнее”. Наслідуючи приклад Дега, Сиккерт постарався знайти для своєї сцени самий незвичайний ракурс і самі дивні ефекти освітлення. Яскравий, насичений колорит картини можна пояснити, зокрема, й тим, що художник скучив за кольором – адже якраз перед цим він досить довго займався графікою.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)