Ян ван Ейк, по суті, одним з перших став писати портрети, як твори самостійного жанру – жанру зі своїми законами і завданнями. Він не дуже різноманітний у прийомах: представлений портрет повторює ці прийоми, відомі вже нам з інших портретів, репродуцированним в цьому випуску.
І все-таки нове слово в портретного живопису було сказано. І сказано саме ван Ейком. Саме він першим зосередився на обличчі моделі, як “вікні” її неповторного внутрішнього світу. У цій погруд-ної композиції саме обличчя, що виявляється на темному суцільному тлі, при своєму зовнішньому бесстрастии відкриває нам людини, багато пережив і багато думавшего.