У Руссо є кілька дивних дитячих портретів – діти на них виглядають майже зловісно. Їх тіла неприродно великі, а вираз облич задумливо і безрадісно, що різко контрастує з ляльками або іграшками, які моделі тримають в руках.
Показовий приклад такого роду робіт Руссо – картина “Дитина з лялькою”. Зображена на ній дівчинка похмуро дивиться в очі глядачеві, притискаючи до себе ляльку. Але лялька тут не схожа на ляльку; вона здається безпомічним дорослою людиною, подпавшим під владу инфернального дитини.
Настільки ж дивною і загадковою представляється композиція “дитячих” портретів Руссо. Так, наприклад, у роботі “Хлопчик на скелях” величезний дитина немов “нанизаний” на вершину гори. Більш того, глядача тут не покидає відчуття, що герой картини мертвий.