Картина італійського живописця Себастьяно Річчі “Дитинство царя Кіра Великого”. Розмір картини 259 х 201 см, полотно, олія. Кир ІІ Великий, засновник Перської царства Ахеменідів, правил з 558 до н. е. Панування Кіра в “Історії” Геродота передує легендою про його чудесне народження і дитинство. Дід Кіра, цар мідян Астіаг, отримав у сні передбачення, що онук позбавить його влади і стане засновником великої держави.
Цар віддав наказ забрати у дочки народженого немовляти і вбити його, але дитина був врятований простим пастухом і прийнятий в його сім’ю. Легенда розповідає про те, що згодом Астіаг дізнався у хлопчика-пастуха свого онука і відіслав Кіра до далеких меж держави мідян, в Персію, де жив його справжній батько, правитель персів по імені Камбіс. У 558 до н. е. Кір II став царем Персії; через п’ять років у 553 до н. е. він спонукав перські племена повстати проти мідян і, захопивши столицю Мідії Екбатани, позбавив влади царя Астиага.
Столицею Перської царства став заснований Кіром місто Пасаргади. Після захоплення належали Мідії земель до складу Перської держави увійшли Ассирія, Вірменія, Каппадокія і Парфія. Протягом десятиліття підкорили перси Лидийское царство і підпорядкували своїй владі племена, які жили на Іранському нагір’ї і в Середній Азії. До кінця 540-х рр. до н. е. кордону царства Кіра досягли р. Сирдар’ї і відрогів Гіндукушу. У 539 до н. е. Кир звернув свою армію проти Вавилона і захопив його. Війська персів не зустріли опору з боку жителів міста.
Мовлення біблійних пророків представляють Кіра виконавцем волі Бога, який побажав покарати Вавилон і визволити юдейський народ від довгих років вавилонського полону: “Хто поставив від сходу чоловіка правди, покликав слідувати за собою, зрадив йому народи і підкорив царів? Він звернув їхнього меча обертає на порох, цибулею його в солому, разносимую вітром… І Вавилон, краса царств, гордість Халдеїв, буде ниспровержен Богом, …але не заселиться ніколи, і в роди родів не буде мешканців у ньому; не розкине Аравитянин намету свого, і пастухи з отарами не будуть відпочивати там…” . Клинописна напис на так званому “Циліндрі Кіра”, яка була покликана увічнити перемогу Кіра над Вавилоном, зберегла прийнятий їм титул “цар світу, великий цар, цар Вавилона, цар Шумера і Аккада, цар чотирьох країн”. В очах своїх нових підданих Кир прагнув виступати спадкоємцем традицій стародавніх держав Месопотамії та наголошував на законності своєї влади, прийнятої з рук бога Мардука.
Укладена від першої особи царська напис повідомляла: “Коли я мирно ввійшов у Вавилон, і при радості й веселощі в палаці зайняв царський житло, Мардук, великий владика, схилив до мене благородне серце мешканців Вавилону за те, що я щодня помишляв про його шанування. Мої численні війська мирно вступили в Вавилон. Всі царі, що по палацах всіх країн світу, від Верхнього моря до Нижнього, і в наметах живуть царі Заходу, всі разом принесли свою важку данину і цілували у Вавилоні мої ноги”. Цар прагнув залучити на бік персів народи, землі яких були розорені владиками Нововавилонського царства.
Кир повернув на батьківщину знаходилися в полоні іудеїв, наказав повернути їм викрадені Навуходоносором священні храмові судини і дозволив будівництво нового Храму в Єрусалимі. Напис Кіра підкреслювала, що у всі міста від Ашшура до Суз він повернув колись насильно забрані в Вавилон статуї стародавніх богів і “дав їм мешкати там навіки”. Цар сприяв відбудові міст, зруйнованих Навуходоносором і Набонидом, і прагнув відродити їх колишню благоденство. У пам’яті народів Сходу засновник держави Ахеменідів залишився як мудрий і справедливий правитель, що заслужив прізвисько Кір Великий.
Згідно з легендою, яку розповідає Геродот, Кір загинув у 530 до н. е. за річкою Амудар’я в північно-східних кордонів своєї грандіозної держави під час війни з кочовим племенем массагетів. Цариця массагетів Томіріс звеліла відшукати на полі битви тіло Кіра і занурити голову вбитого царя в наповнений кров’ю хутро, щоб жадав нових завоювань владика Персії нарешті міг насититися кров’ю. Поблизу Персеполя збереглися руїни мавзолею з виконаним за наказом Камбіса рельєфом царя Кіра з написом: “я цар Кір, Ахеменид”. Згідно з розповідями античних істориків, Олександр Македонський під час східного походу відвідав гробницю перського царя.
У мавзолеї воїни Олександра побачили набальзамоване тіло Кіра, яке в коштовних шатах покоїлося на покритому дорогими килимами похоронному ложі і було оточене золотими судинами, прикрасами і зброєю. Олександр Македонський доручив своєму наближеному Аристобулу піклуватися про збереження усипальниці свого великого попередника.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)