Тема милосердя, переломлена через релігійні сюжети, отримала активне поширення в творчості Мурільйо. Тут позначилися умови замовлень, які походили від чернечих орденів, благодійних братств, зіграли роль і особисті мотиви самого художника, який зблизився з Братством милосердя, заснованим доном Мігелем де Маньярой, містиком і теологом.
Мурільйо став членом братства, написав у 1674-1680 роках серію картин для госпіталю Милосердя в Севільї. У кінцевому рахунку ідея Милосердя, восходившая до Євангелія, породжувалася жорстокою реальністю. Важка криза, що охопила іспанське держава в другій половині XVII століття, досяг і життєрадісною Севільї. Все це побічно торкнулося творчості Мурільйо. Світ його образів залишався світлим і гармонійним, в ньому панував ідеал краси, втілена в образі Мадонни, божественного Немовляти, щастя материнства.
Саме ці сторони мистецтва Мурільйо викликали захоплення наступних поколінь. Славу Мурільйо принесли численні зображення Мадонни з Немовлям, у яких, при всій їх відмінності, втілений поширений в Андалусії тип південної жіночої краси.