Придбана в 1975 році у Хуби Подружжю. Раніше перебувала у гамбурзькому зборах Вебера, продана з аукціону в 1912 році в Мюнхені антикваром Ліпленні; в 1912-1924 роках перебувала в будапештському зборах Шандора Ледерер, потім у власності його спадкоємців.
Виставлялася в 1937-1938 роках на виставці “Старі італійські майстри. Картини, статуї з угорських приватних зібрань” у будапештському Національному салоні; в 1946 році – на виставці “Старі майстри в угорських приватних зібраннях” у будапештському Музеї образотворчих мистецтв і в 1973 році на виставці “Мистецтво Ренесансу в Європі” там же.
Збереглося порівняно мало творів цього майстра. Це його передплатне твір потрапив в Угорщину завдяки одному з найбільш освічених угорських колекціонерів Шандору Ледереру, вченому, мав обширні знання і тонким смаком.
Джіроламо так Тревізо продовжував традиції муранской школи, був послідовником насамперед Бартоломмео Виварини. Для його ранніх робіт характерне переважання твердої лінії і ламаються форм. Це твір несе на собі печатку саме цих стильових особливостей, однак тут проявляється і нова риса: майстер скористався перевагами техніки масляного листи, що поширилася в Венеції у другій половині 1470-х років; колорит картини м’який, шелковист. Неважко помітити в цьому вплив Джованні Белліні.
Автор нашої картини запозичив у нього композицію. Про точно такому ж творі роботи Белліні нам невідомо, отже, це твір Джіроламо так Тревізо не сліпе наслідування, а варіант схожої по темі “Мадонни” Белліні, написаної близько 1475 року.
У венеціанської живопису ця композиція взагалі отримала широке поширення, відомо багато копій з неї і варіантів. Джіроламо в основі своїй був провінційний майстер. Він засвоїв дещо з новітніх досягнень живопису, але користувався ними не послідовно. Характерний приклад: художник зумів чудово зобразити м’яку парчу, створивши повну ілюзію тканини, але в зображенні пейзажу на задньому плані відсутній кут зору художника; в ті часи повітряна перспектива вже увійшла в повсякденну практику провідних майстрів венеціанської школи, а на нашій картині її немає зовсім.
