Одна з областей, в якій талант Кустодієва проявився яскраво і самобутньо – портрет. Сьогодні для нас найбільш цікаві портрети добре знайомих або дорогих художнику людей. Такі портрети, ефектні і глибокі одночасно, у Кустодієва переважають. Особливо охоче він писав людей творчих: акторів, художників, музикантів.
Один з них – “Портрет композитора Д. В. Морозова”, подарований астраханської галереї вдовою художника. Він був створений в 1919 році в Петербурзі, в будинку, а точніше, у вітальні Б. М. Кустодієва, з родиною якого музиканта пов’язували давні і теплі відносини.
У Державному Російському музеї зберігається начерк до цього портрету, виконаний в тому ж 1919 році і дає можливість простежити хід творчих пошуків. Цікаво, що в 1920-ті роки композитор Дмитро Віталійович Морозів, твори якого виконувалися Петербурзьким придворним оркестром, вважався “місцевим” автором.
В газетах Астрахані цього часу ми можемо знайти замітки, що розповідають про проходили у місті концертах з виконанням його романсів і симфонічних поем. Іноді він навіть сам диригував астраханським оркестром.
Хочеться відзначити, що це твір Б. М. Кустодієва відноситься до числа найцікавіших зображень людини в момент творчості. Морозов зібраний, трохи схвильований, нам передається внутрішня напруженість композитора: зараз він доторкнеться до клавіш, і кімната наповниться мелодійними звуками нового романсу.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)