Фреска Мікеланджело Буонарроті із зображенням пророка Єремії. Розпис плафона Сікстинської капели собору святого Петра. Єремія, давньоєврейську пророк 7 – початку 6 століття до н. е.., другий з чотирьох великих біблійних пророків. Проповіді та слова Єремії, записані ним і його сподвижником Варухом, складають Книгу пророка Єремії та Плач Єремії.
До неканонічних книг відноситься “Послання Єремії”. Текст Книги Єремії у варіанті масоретов і грецькому перекладі сімдесяти толковников значно розходиться. Як можна відновити за текстом Книги, пророк Єремія був родом з Анафора поблизу Єрусалима.
Він почав пророкувати близько 626 року до н. е. Йому довелося пережити гоніння народу, не вірившего його пророцтв, вавилонський полон, після якого він залишився в Єрусалимі, управлявшемся намісником Годолией, заколот проти Гедалії, після якого пророк опинився в Єгипті разом із бігли бунтівниками. В Книзі пророка Єремії вперше виникає поняття “Нового Завіту”, який замість Старого, написаного на скрижалях, написаний у серцях людей.