Розп’яття сієнського художника підтверджує репутацію Сімоне Мартіні як чудового майстра захоплюючого і докладного мальовничого розповіді, вміє з вражаючим мистецтвом відтіняти зображення головної події показом безлічі супутніх йому сюжетних епізодів.
Високо піднесений над землею розп’яття ділить ілюзорне простір картини на дві рівні частини із симетрично розташованими в ньому фігурними групами.
В образах, складових ці групи персонажів, відображені, здається, всі відтінки переживань, думок і почуттів, які володіють присутніми при розп’ятті Христа, – від іронічного веселощів воїнів до безмежного, смертного відчаю Богоматері. Марія Магдалина схиляється на коліна перед розп’яттям, обіймаючи держак хреста, а один з катів пронизує тіло Христа списом, на обличчях апостолів – вираз горя й скорботи.
Зображення щирих і глибоких переживань надає всьому зображеному життєву достовірність.
