Одне з головних місць у творчості Белліні займала тема земного шляху Христа. Найчастіше майстер зупиняв свою увагу на сюжетах, пов’язаних з хресними муками Спасителя і передують їм подіями. Ранні “Розп’яття” майстри перевантажені деталями, в них багато другорядних дійових осіб. Але з часом Белліні концентрується на постаті Христа.
Другорядні персонажі розчиняються. Залишає Белліні лише фігури Богоматері та апостола Іоанна біля підніжжя хреста. “Розп’яття”, ок. 1505 – одна з кращих робіт пізнього Белліні. Крім Христа тут немає жодної живої душі. Тільки черепа, надгробки і місто на задньому плані.
Нерідко художник писав сцени Хрещення і Преображення Господнього. Можна згадати стосовно до нашої теми і такі його роботи, як “Вечеря в Еммаусі” і “Сходження в пекло”. Останній епізод не увійшов в канонічний текст Біблії, але зате досить докладно описаний у ранньохристиянських апокрифах. У них розповідається про те, що Христос відвідав пекло, щоб звільнити душі тих, хто чекав Його приходу – включаючи душі Адама і Єви.