На своїй картині “Вид околиць Харкова” А. А. Кисельов зображує сільську місцевість, що знаходиться біля міста. Якщо уважно придивитися, картина здається немов розділеної навпіл: нижню її частину займають люди, будинки, а верхню небо.
У центрі твору ми бачимо невеличкий дощаний місток, з великою метою посередині. По дорозі, що веде до нього, надсилається жінка-селянка. В руках вона несе багато гілок і сушняка. Ймовірно, це їй знадобитися для розпалювання печі. Недалеко біля жінки лежать великі зрубані столи багаторічних дерев. В тій стороні, куди вона прямує, видно невеликий луг з маленькою висихає річечкою. Біля річки пасуться корови.
На картині зображений спекотний літній день, тому дві корови підійшли до води для того, щоб втамувати спрагу. На березі річки стоїть жінка, пере білизну. На тому ж березі річки розташований великий високий пагорб, на схилі якого біля земляний стежинки ростуть різні квіти і чагарники. На пагорбі стоять акуратненько в рядочок білі українські хатки з солом’яними дахами.
Вдалині видніються поля і виникають нечіткі обриси міста. Зараз середина дня, і сонце дуже припікає, залишаючи в тіні тільки частина пагорба. На небі жодної хмаринки, тільки білі легкі хмари. Автор, завдяки спеціальному накладання фарб, дуже вміло зобразив їх невагомість. Всі деталі картини дуже чітко виділені художником. У глядача виникає відчуття, що він і справді знаходиться в околицях Харкова, спостерігаючи за наживо селянами.