Композиція виконана для вівтаря церкви Санта-Марія дель Розаріо у Венеції. Богородиця ширяє на троноподобном жовто-золотом хмарі під балдахіном на ретельно виписаний архітектурному тлі. Марія одягнена у червоні і блакитні одягу; її супроводжують ангели. На передньому плані зображені троє святих – всі члени домініканського ордену.
Агнеса з Монтепульчиано сидить праворуч і в задумі роздивляється маленьке розп’яття. Художник майстерно створив ілюзію, що її сукня “вторгається” у життєвий простір глядача. Зліва від неї варто св. Катерина з Сієни, з терновим вінцем і великим розп’яттям, і св. Роза з Ліми, що тримає на руках Немовля Христа.
Персонажі картини більше схожі на героїнь великосвітського роману, аніж на святих. У їхніх обличчях справжня патетика з’єднується з витонченою чутливістю, що піднімає їх над звичайними людьми. У той же час завдяки майстерно виписаним побутових деталей ці жінки, безсумнівно, сприймаються глядачем як частина реального світу, повсякденного життя.
