“Американська готика”- один з найбільш впізнаваних образів в американському мистецтві XX століття, відомий художній мем XX і XXI століть.
Картина з похмурими батьком і дочкою переповнена деталями, які вказують на суворість, пуританство і ретроградство зображених людей. Сердиті особи, вила прямо по середині картини, старомодна навіть за мірками 1930 року одяг, виставлений лікоть, шви на одязі фермера, що повторюють форму вил, а значить і загрозу, яка адресована всім, хто зазіхне. Всі ці деталі можна розглядати нескінченно і тремтіти від неуюта.
У 1930 році в місті Елдон штату Айова Грант Вуд помітив маленький білий будиночок в стилі теслярській готики. Він захотів зобразити цей будинок і людей, які на його думку могли б у ньому жити.
Сестра художника Нен послужила моделлю для дочки фермера, а моделлю для самого фермера став Байрон МакКиби, зубний лікар художника з міста Сідар-Рэпидз в штаті Айова. Вуд писав будинок і людей окремо, сцени, як ми її бачимо на картині, ніколи не було насправді.
Вуд представив “Американську готику” на конкурсі в Чиказькому Інституті Мистецтв. Судді оцінили її як “гумористичну валентинку”, але зберігач музею переконав їх видати автору приз сумою в 300 доларів і переконав Інститут Мистецтв придбати картину, де вона залишається і донині. Незабаром картину надрукували в газетах Чикаго, Нью-Йорка, Бостона, Канзас-Сіті і Індіанаполіса. Однак після публікації в газеті міста Седар-Рэпидз пішла негативна реакція.
Жителі Айови розгнівалися на те, як художник зобразив їх. Одна фермерка навіть погрожувала відкусити Вуду вухо. Грант Вуд виправдовувався, що він хотів зробити не карикатуру на жителів Айови, а збірний портрет американців. Сестра Вуда, ображена, що на картині її можна взяти за дружину людини удвічі старший за неї самої, почала стверджувати, що “Американська готика” зображує батька з дочкою, однак цей момент сам Вуд ніяк не коментував.
Такі критики, як Гертруда Штайн і Крістофер Морлі, вважали, що картина являє собою сатиру на сільську життя маленьких американських містечок. Однак у часи Великої депресії ставлення до картини змінилося. Вона стала розглядатися як зображення непохитного духу американських піонерів.
За кількістю копій, пародій та алюзій в масовій культурі “Американська готика” стоїть поряд з такими шедеврами як “Мона Ліза” Леонардо да Вінчі і “Крик” Едварда Мунка.
