В останні роки життя Пуссен відмовляється від холодного розумового мистецтва і повертається до витоків. Він пише ряд пейзажів і кілька автопортретів, які йому замовляють колекціонери. “Автопортрет”, написаний для Шантелу, покровителя художника, характерний дуже спокійною позою і витриманий у дуже стриманій колірній гамі.
З темного простору полотна на нас дивиться літня людина, проникливий погляд якого і сама поза говорять про його владності і відчутті власної значущості. Портрет має алегоричний зміст: на задньому плані зображена жінка з “третім оком” – емблемою зору. Вона як би висловлює живопис. Видно і дві руки, які бажають обійняти жінку, – це повинно означати любов до живопису. Полотно придбано для колекції Лувру у 1797 році.