Це твір, перш за все, автопортрет художника: автор зобразила себе на тлі обвішані картинами стін майстерні. Енергійна експресивна живопис створює образ спокійною, впевненою в собі сильної жінки. Колірний акцент картини – яскраві теплі фарби оранжево-жовтих лілій на тлі холодних біло-блакитних тонів блузи.
Стілець, зображений на задньому плані, можна розглядати як відсилання до знаменитим “портретам” стільців авторства Ван Гога.
У залі будівлі Третьяковської галереї на Кримському валу автопортрет Гончарової висить поруч з автопортретом Михайла Ларіонова, композиційно повторює портрет дружини, а також нагадує про нього своєрідним головним убором у формі недбало пов’язаного тюрбана.