Картина написана на сюжет притчі про шалену Греті. Ця притча була надзвичайно популярна в Нідерландах в XVI столітті. Бідна жінка була доведена до відчаю лихами війни і злиднями. Вона покірно зносила пияцтво чоловіка, який потім кудись зник, – то кинув її з купою дітей на руках, то, упившись до неподобства, задубів у стічній канаві.
Як неминучий удар долі вона сприйняла і загибель одного за іншим своїх дітей, билися з загарбниками-іспанцями. Так проходили роки її життя, поки одна побутова, здавалося б, абсолютно незначна дрібниця, не вивела її остаточно з себе. Самотня, усіма покинута і опустилася, Грета як-то вранці не змогла відшукати сковороду, щоб приготувати собі поїсти. І тут все, що накопичувалося поволі в її душі багато років, знайшла вихід! Вона зрозуміла, що світ ніби перевернувся догори ногами. Все було дико, несправедливо, неправильно! І тоді Грета оголосила війну своєї долі!
Вона вбралася в лати, озброїлася тим, що було під рукою, щоб кинутися в бій за своє. Вона чула в церкві, що чорти підсмажують на великих сковородах грішників. Ось туди-то і вирушила Грета – широким розмашистим кроком! А оскільки світ перевернувся, верх помінявся з низом, то і досягти преісподні було найпростіше. Для цього була потрібна тільки рішучість, а її у Грети не позичати! Стару в латах не чіпали ні картини пекельних боїв – в житті вона надивилася всякого, ні страшні пики демонів – її захмелілий чоловік виглядав не краще!
Вона видивлялася лише сковороду для смаження грішників. а коли побачила їх, то, розкидавши в різні боки верескливих чортів, заволоділа настільки бажаною посудом і переможно повернулася додому. Але, на жаль, випробування не пройшли даром – вона позбулася залишків розуму і світ для неї так і залишився перевернутим. Художник постарався в точності передати образ Грети, її емоційне напруження, лише не став надягати на неї лати, а в руки вклав великий столовий ніж.
