Василь Кандинський залишив Німеччину у 1933 році, коли до влади прийшли нацисти. Ідеологи фашизму різко засуджували нові віяння в живопису, “дегенеративне мистецтво” піддавалося гонінням, картини нищили і забороняли виставляти.
Кандинський емігрував у Францію, де і прожив до кінця своїх днів. У Парижі він плідно працював, створюючи нез’ясовно гармонійні полотна. Роботи того періоду відзначені світлою палітрою, лінії і форми стали більш м’якими.
Ще в роки роботи в знаменитому Баухаузі Кандинський виявляв інтерес до ботаніки та зоології, він живописав крихітні істоти і навчав цього своїх учнів.
Сліди цієї захопленості ми спостерігаємо в картині “Домінантна крива”, в правому верхньому куті плаває схематичний рожевий ембріон, фігурки в зеленому прямокутнику нагадують мікроскопічні морські тварини, а органічні фігури парять над небесною синьою областю.
Ці плавучі, біоморфні образи, часто представлені в пастельних тонах, можна розглядати як ознаки оптимістичного бачення Кандинським мирного майбутнього і надії на відродження післявоєнний період. Кандинський не дожив до закінчення Другої Світової війни, але його інтуїція художника підказала, що зло не може панувати вічно, прийдуть інші часи, життя відроджується…
(2 votes, average: 3.50 out of 5)