Василь Кандинський залишив Німеччину у 1933 році, коли до влади прийшли нацисти. Ідеологи фашизму різко засуджували нові віяння в живопису, “дегенеративне мистецтво” піддавалося гонінням, картини нищили і забороняли виставляти.
Кандинський емігрував у Францію, де і прожив до кінця своїх днів. У Парижі він плідно працював, створюючи нез’ясовно гармонійні полотна. Роботи того періоду відзначені світлою палітрою, лінії і форми стали більш м’якими.
Ще в роки роботи в знаменитому Баухаузі Кандинський виявляв інтерес до ботаніки та зоології, він живописав крихітні істоти і навчав цього своїх учнів.
Сліди цієї захопленості ми спостерігаємо в картині “Домінантна крива”, в правому верхньому куті плаває схематичний рожевий ембріон, фігурки в зеленому прямокутнику нагадують мікроскопічні морські тварини, а органічні фігури парять над небесною синьою областю.
Ці плавучі, біоморфні образи, часто представлені в пастельних тонах, можна розглядати як ознаки оптимістичного бачення Кандинським мирного майбутнього і надії на відродження післявоєнний період. Кандинський не дожив до закінчення Другої Світової війни, але його інтуїція художника підказала, що зло не може панувати вічно, прийдуть інші часи, життя відроджується…