Були часи, коли російським військам доводилося з боями відвойовувати берега Неви від шведського панування, осаджувати шведські фортеці і брати приступом. З тих пір минуло чотири століття. Нева раніше котить свої води вдалину, береги її, особливо не в межах Санкт-Петербурга, як і раніше, не можна назвати густонаселеними. Що ж стосується того ділянки річки, який омиває береги міста, то тут життя кипить в будь-який час року. І зима – не виняток!
Маловідомий російський художник кінця XIX століття А. П. Боголюбов назвав одну з своїх “зимових” картин “Катання на Неві”. Коли не бачиш самої картини, то легко помилитись, відштовхуючись лише від назви. Як легко подумати, що мова йде про катанні на ковзанах чи санчатах. Аж ніяк! Це куди більш масштабне і представницьке катання на конях, запряжених у сани.
Була, виявляється, колись і така російська потіха. Картина досить панорамна і окремі дрібні деталі розгледіти складно. Видно лише, що зліва – шпиль Петропавловської фортеці, що весь лід – поблизу і вдалині, чорніє від великої кількості відпочиваючих і роз’їжджають на трійках, що з набережної прямо на лід все прибувають нові й нові катаються. А погода примхлива і мінлива – он, вже й хмари здалися, того й гляди, почне вьюжить!
