Картина французького художника Нікола Ланкре “Менует”. Розмір картини 129 x 95 см, полотно, олія. Менует – старовинний граціозний танець, названий так внаслідок своїх дрібних па.
У нотній грамоті пишеться в двухколенном складі, в трехдольном розмірі. Часто на балах за першим менуетом другий, в тій же тональності або в тональності квінтою нижче головної. Якщо перший менует в мажорі, то другий нерідко пишеться в однойменному мінорі. Другий менует називається тріо. У старовинних менуэтах перший менует писався двухголосно, а другий – триголосо.
За другим менуетом завжди йде повторення першого. Нерідко в кінці менуету робиться невелика коду. Хоча танцюючі виконують менует плавно і досить повільно, музика менуету повинна виконуватися помірно скоро. Музика перше менуетів належить Люллі. Менует був придворним танцем при Людовіку XIV. З Франції мода на менует поширилася і в інші країни; у Росії менует з’явився в царювання Петра Великого.
Менует писали майже всі композитори інструментальної музики, як старовинні, так і новітні. Особливо художню обробку менует отримав у Гайдна, Моцарта і Бетховена. Гайдн перший ввів менует в свої симфонії. З російських композиторів видатні менуети писали Глінка та Рубінштейн. В даний час менует, як танець, вийшов з моди, але форму менуету в музиці композитори продовжують експлуатувати.
(7 votes, average: 4.29 out of 5)