На картині зображена багатолюдна епічна сцена експансії Росії в Сибіру. Єрмак – козацький отаман, успішно почав за наказом Івана Грозного війну з ханом Кучумом. У 1581 році військо з понад 1,5 тис. чоловік під проводом Єрмака організувало похід проти Кучума і перемогло в битві.
На картині зображена кульмінація битви – обстріл з гармат і пищалей татарського війська і відповідні дії татар – стрільба з луків. Битва відбувається посередині річки, яка видна тільки на передньому плані, а далі прихована під людськими масами. Саме річки служили в ті давні часи у неосвоєній Сибіру основними орієнтирами і свого роду дорогами.
Багатофігурне полотно, тим не менш, сприймається гармонійно і природно. Картина умовно розділена на 2 частини: ліворуч – козаки, праворуч – татари. З характерним для Сурікова правдивим историзмом передані одягу воїнів, їх атрибути – човни, зброя, прапори.
Особливу увагу привертають зображені на прапорах лик Христа і постать Георгія Побідоносця, підкреслюється ідейна правота козаків, діючих “за праве діло” з Божою допомогою, тоді як на боці татар шамани виконують язичницькі танці. Навіть обличчя і пози воїнів передають відчуття сили/безсилля. Козаки зображені впевненими в собі, напористими, їх пози видають прагнення йти до кінця, тоді як татари виглядають безпорадними і переможеними, на їхніх обличчях якщо не паніка, то тривога.
Картина була показана на 23 виставці Товариства передвижників і виявилася несподівано актуальною: якраз у цей час святкувалося відкриття Транссибірської залізниці та 300-річчя підкорення Сибіру. Картину придбав цар Микола II, і за неї Рада Академії Мистецтв надала Сурикову звання академіка.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)