Чудова по композиції і психологічного впливу картина Френсіса Бекона “Портрет карлика”.
Карлик зі своїм вродженим каліцтвом, зображений менш потворним, ніж красуні-аристократки або релігійно-політичні діячі на інших картинах Бекона. Маленький, він сидить на високому барному стільці, обхопивши його ногами; комічність сцени посилюється первісно-тупим виразом обличчя карлика. Але це лише захисна маска маленької людини перед жорстокістю світу.
Маска приховує багато: тут і захована біль, і покірність грубим глузуванням, і спокійне гідність людини, не зломленого долею. Особа як би розрізано на дві половини, що часто символізує подвійність поведінки чи особистості в цілому. Драматичність сюжету картини підкреслюють смугасті драпірування гнітючої чорнильного кольору.