“Клерикал” – один із самих блискучих портретів Альбретха Дюрера. Невідомо, хто був прототипом зображеного на портреті, мистецтвознавці багато сперечалися і припускали, але до єдиної думки не прийшли. Тому ми розберемося лише в термінах і художні достоїнства картини.
Клерикал людина, яка вважає, що релігія повинна грати основоположну роль у політичному і духовному житті суспільства. Альбрехт Дюрер зобразив клерикала з шаленим виразом обличчя. Ні роздуму, ані одухотвореності – тільки вперта віра. Своє призначення він бачить у захисті інтересів церкви і в цьому він непохитний.
У цей період у суспільстві зростало бродіння, народ був незадоволений поширенням індульгенцій, які продавалися і вважалися відпущенням гріхів. Папа Лев X довів продаж індульгенцій до крайності. 31 жовтня 1517 року Мартін Лютер прибив до дверей віттенберзької Замкової церкви свої “95 тез”, в яких виступав проти існуючих зловживань католицької церкви, зокрема проти продажу індульгенцій, що і послужило початком Реформації.
Дюрер інтуїцією художника відчув і зобразив не просто клерикала – твердиню. Зверніть увагу на його потужний впертий підборіддя і вольовий вираз обличчя. Він не відступить і не поступиться. Реформація вже на порозі, попереду жорстока і нещадна боротьба…
Композиція картини проста і кольорова гама стримана, чорне одяг на нейтральному тлі підкреслює яскраво освітлене обличчя. У невідомого клерикала красиві рудувате волосся, але все увагу привертають очі з дуже темними зіницями, в них все тоне – і думки, і надії… Тільки непохитність. Дивно не те, що Дюрер відразу вивчав психологію людини, а те що він умів показати це на полотні. І через століття до нас доходить і задум художника, і сутність його роботи. Тому Альбрех Дюрер геніальний художник, а портрет “Клерикала” один з його шедеврів.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)