Петро Іванович Багратіон, князь, російський генерал, герой Вітчизняної війни 1812. Народився р. Кизлярі в сім’ї полковника з старовинного грузинського князівського роду. На військовій службі з 1782. Служив на Кавказі, брав участь у російсько-турецькій війні 1787-91 і Польської кампанії 1793-94.
В Італійському та Швейцарському походах А. В. Суворова 1799, в чині генерал-майора, командував авангардом і відзначився у всіх великих битвах. Під час війни з Францією 1805-07, очолюючи ар’єргард російської армії, відзначився при Шенграбене, Прейсіш-Ейлау і Фрідландом. Брав участь у російсько-шведської війни 1808-09, командував дивізією, яка зайняла навесні 1809 Аландські острови.
У російсько-турецькій війні 1806-12 з липня 1809 по березень 1810 командував Молдавської армією. З серпня 1811 командувач Подільської армією, а з березня 1812 2-ю Західною армією, яку під час Вітчизняної війни 1812 майстерним маневром вивів з боями з-під удару переважаючих сил ворога на з’єднання з 1-ї Західної армії під Смоленськом.
У Бородінській битві командував лівим крилом російської армії, виявивши виняткову стійкість і особисту хоробрість, був важко поранений і помер у с. Сіми Володимирській губернії, де і був похований. У 1839 його прах перенесено на Бородинське поле.