Тут Хогарт звертається до подій недавньої історії. У 1745 році прихильники якобитов – католицької партії, побажала відновити правління династії Стюартів, – почали збройне вторгнення в Шотландію. Якобіти здобули ряд перемог, після чого їх просування вперед призупинилося. Однак до цього часу тривожні настрої охопили весь південь Англії, тому сюди з Європи були терміново стягнуті війська.
Одну з частин направили в Фінчлі, щоб прикрити підступи до Лондону. Як завжди, картина Хогарта містить кілька смислових шарів. У 1749 році події, викладені художником, були ще свіжі в пам’яті його сучасників, а Парламент обговорював тільки “Акт про мятежниках”, який мав визначити долю захоплених в полон якобитов. Цей акт вимагав та посилення військової дисципліни, так що картина Хогарта виявилася актуальною. У своїй звичайній манері художник пародіює відомі сюжети, присвячені розставання солдатів з коханими перед відходом на війну, в тому числі відомі всім роботи Жана Антуана Ватто.