Щоб краще зрозуміти особливості творів Бялиницкого-Бируля, необхідно познайомитися з деякими його висловлюваннями про мистецтво пейзажу. “Дні невозвратими і в більшості не повторюються,- пише художник.- Взяти, наприклад, роботу над етюдом.
Вчора йшов, милувався місцем і вирішив писати тут етюд; сьогодні прийшов на те ж місце, а “місце” зникло: вчора були перлинні хмарки, на тлі яких малювалися оголені берізки, а сьогодні небеса гладкі, та й сам ти якийсь інший, не вчорашній. Ми, художники, повинні дорожити кожним часом, проведеним на природі, на етюді. Якщо навіть етюд залишився незакінченим, робота над ним не пройшла марно для художника: він почерпнув щось, що спробував знайти.
Надзвичайно важливо перше враження від місця, яке збираєшся писати. Це враження необхідно зберегти, втримати під час усієї роботи над етюдом”. Ці слова у вищій мірі характерні для Бялиницкого-Бируля – художника, з надзвичайною обережністю ставився до своєї праці.
Уміння передавати важко вловимі стану природи було придбано в результаті невтомної вивчення натури і вдосконалення майстерності. Звідси свіжість його полотен і те щире почуття, яке вони викликають.