Картина французького художника Нікола Ланкре “Танцівниця Камарго”. Розмір картини 45 x 55 см, полотно, олія. Ланкре був одним з найбільш талановитих послідовників Антуана Ватто. Живописець Ланкре створив багато портретів акторів і актрис, часто показуючи портретованих у жанрових сценах або в роботі.
Такий цей маленький портрет одного з найбільш освічених жінок 18-го століття, одного філософів Гельвеція і Вольтера – Марі-Анна де Кюпи Камарго, відомої балерини, яка впровадила численні нововведення в балетне мистецтво, включаючи виконання чоловічих балетних прийомів кабриоли й антраша, що використовуються донині, а також нові стрибки, піруети і фуете. Марі-Анна Камарго, як реформатор балету, вкоротила спідниці, щоб мати змогу вільніше рухатися, і, за свідченнями сучасників часто виступала без панталон. Марія-Анна де Кюпи Камарго народилася в Брюсселі 15 квітня 1710 року, походила з давнього знатного роду.
На сцені паризького оперного театру Камарго дебютувала 5 травня 1726 року. Танцювала у величезній кількості балетів та театралізованих балетних постановок; за наполяганням свого коханця графа Clermont Камарго залишила сцену в 1734 році. Проте через шість років у 1741 році продовжила свої виступи в Гранд-Опера. Після свого повернення на сцену Камарго користувалася величезним успіхом.
Повна веселості і блиску грація Камарго, її життєрадісність і віртуозність виконання танців приводили в досконалий захват багатьох знаменитих і відомих людей в Європі. Марія-Анна де Кюпи Камарго остаточно покинула балет в 1751 році, була обдарована розкішної королівської пенсією вартістю 1 500 фунтів. Померла Марі-Анна де Кюпи Камарго в Парижі 28 квітня 1771 року. Похована Камарго в церкві святого Роха в білих шатах і білій труні, згідно звичаю, прийнятого в ті часи для незаміжніх жінок.
