Особливу любов художник-реаліст Микола Петрович Богданов-Бєльський мав до жанрових сюжетів, а саме тим, де головну роль грають прості селянські діти. Ось і картина “Віртуоз” представляє нам не строго одягненого музиканта зі скрипкою в концертному залі, а юного сільського музиканта, вдячними слухачами якого стали ще четверо таких же селянських хлопців, затишно розташувавшись на мальовничій залитій сонячним світлом галявині, оточеній березами.
Написаний в кілька імпресіоністичній манері пейзаж ще більше зосереджує увагу глядача на персонажів картини. Хлопчина-балалечник у строкатій вільної сорочці що грає – з його напруженого обличчя можна помітити, як він старається. Особи ж вдячних слухачів висловлюють абсолютно різні емоції – хлопець у картатій сорочці досить посміхається, поруч сидять хлопці демонструють непідробну зацікавленість, а рослий хлопець у червоній сорочці і зовсім встав – то в танок готовий пуститися, то просто заслухавшись.
Надзвичайним спокоєм і созидательностью просякнута ця картина – така собі сільська пастораль, де в центрі уваги затишний і безтурботний світ дітей. Будучи позашлюбним сином farmhand, майстер знав цей світ дуже добре і з задоволенням розкривав його перед глядачем, відкриваючи йому сентиментальну красу і чарівність селянського дитинства.
Чудову живопис Богданова-Бельського варто поставити на окремий п’єдестал. Як абсолютно всі роботи подібної тематики, так і окремо взятий “Віртуоз” виділяють тепло, любов і щиру доброту. І, здається, досі ллється з полотна невигадлива мелодія селянського балалаєчника, захоплюючи своїх юних слухачів.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)