Одним з відомих радянських живописців є Гелій Михайлович Коржев. Потрапивши в окупацію, у воєнний час, знайшов для себе так званий суворий стиль. Він включає в себе похмуру палітру кольорів, різкі контрасти світла і тіні, глибоку емоційність героїв. До таки робіт відноситься і його твір “Хмари 1945 року”.
На картині зображено дві фігури. Стара жінка і вже не молодий, але молодші жінки чоловік. По всій видимості, це її син. Жінка сидить на лавочці. Одягнена в довгу темну спідницю, білу блузку і чорну кофту. Голова покрита темною хусткою. На обличчі видніється якась смуток і очікування чого-то. Чоловік сидить поруч на сирій землі і також дивиться вдалину. Одягнений у простий робочий костюм. На голові кашкет. Одна нога взута в чобіт, а інший у нього немає. Замість ноги ми бачимо дерев’яний протез. Можливо, він втратив її на фронті і тепер сидить удома і як все чекає гарних новин.
Трохи далі, в полі, стоїть дівчинка. Її погляд зосереджений туди ж куди і в інших. Сонце світить їй прямо в обличчя і від цього вона закрилася рукою. Позаду жінки і чоловіки видніється покрив будинку і дерева. Небо затягнуте великими, але світлими хмарами. Хоча дуже сонячний день і світлий, колірна гамма тьмяна і похмура. Трава темно-зеленого кольору з проблисками голої землі. Втомлені обличчя людей і всі їх силуети навівають якусь тривогу і переживання. Автор дуже точно зобразив їх втомлені від часу і тривог особи. Вони ще не такі старі, але пережите і майбутнє дуже сильно на них впливає.
Все-таки, дивлячись на картину Р. М. Коржева “Хмари 1945 року” ми ще раз переконуємося, що він майстер сюжетної і тематичною ліній в картинах. Своєю картиною він розповів історії багатьох людей, які пережили страшні роки. Людей, які навіть і не могли уявити, що в їх долі так просто можна увірватися і скалічити. Війна пройшла, а пам’ять про неї залишиться навічно.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)