У пошуках художніх засобів, що дозволяють висловити підсвідоме як антитезу реальності, Ернст відкрив для себе техніку фроттажа. Осяяння сталося в маленькому готелі на французькому атлантичному узбережжі, де художник зупинявся в серпні 1925 року. Підлоги в готелі були дерев’яні і дуже старі, поїдені комахами-червицями.
Розглядаючи ці химерно вигнуті ходи, Ернст відчув прилив натхнення. Пізніше він так зафіксував цей момент у своїх “Спогадах”: “Ці лінії утворювали дивні, мінливі образи, схожі на ті, що ми бачимо в момент переходу від сну до активного дня; вони народжували галюцинації, і він скопіював кілька таких візерунків”. . Ернст опустився на підлогу, натер залишені червицями візерунки м’яким графітом і перевів їх на папір.
Згодом він почав тим ж способом переводити на папір фактуру різних предметів, включаючи деревні листя, полотно, дротяну сітку. Поєднання різних фактур дозволяла художнику створювати несподівані образи, а сама техніка фроттажа давала йому більшу свободу, ніж колаж. Тридцять чотири таких фроттажа Ернст опублікував у 1926 році у книзі під назвою “Природна історія”. Як випливає з назви, книга містила образи, тісно пов’язані зі світом природи. Вгорі представлений один з фроттажей художника.
