Художнику подобалося малювати зароджується вечір. Це прагнення добре видно в картині “Анжелюс” останні промені сонця зігрівають постаті селянина і його дружини, кинули на хвилину роботу при звуках вечірнього благовісту.
Неяскрава палітра включає в себе м’яко збалансовані червонувато-коричневі, сірі, блакитні, сині та фіолетові відтінки. Темні фігури зі схиленими головами посилюють загальне епічне звучання. “Анжелюс” – це не просто вечірня молитва, це ще і молитва за всіх померлих, за всіх, хто працював і помер на цій землі.
Не менш монолітна фігура, виведена в картині “Сівач”, що вразила відвідувачів Салону 1851 р. Як і в інших роботах Мілле, у фігурі, пануючої над безкраїм простором полів, бачилося узагальнення одвічного єдиноборства і зв’язку людини із землею, що доводиться автором до високого символу.
Саме з появи цієї картини перед публікою всі роботи Мілле стали сприйматися як суспільна подія. Як за змістом, так і по композиції, і по колірній гамі “Сівач” – найбільш характерна картина для всієї творчості митця і один з самих трагічних героїв Мілле, що втілює в собі образ стихійного соціального протесту на межі вибуху.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)