Твір з’явився в 1962 році на виставці, присвяченій 30-річчю МОСХ. Експозицію відвідав Н. С. Хрущов і піддав критиці цілий ряд робіт молодих авторів, що викликало їх широке обговорення в пресі. Картина П. Ф. Ніконова “Геологи” опинилася в центрі дискусій. Вона не виставлялася до 1982 року.
Відхід від натурної достовірності, відсутність розповідності та плакатну прямолінійності в трактуванні зображуваного події, пошуки емоційної виразності форми – все це здавалося провокаційним експериментом на тлі офіційної радянської живопису. У мистецтві 1930-1950-х років тема праці втілювала оптимістичну віру в будівництво нового суспільства.
Картина П. Ф. Ніконова наводила на спірні роздуми. Її герої здаються самотніми, загубленими серед нескінченних пісків пустелі, що створює тривожно-драматичну тональність емоційного ладу твору.
Площинне рішення просторової композиції, силуетна трактування фігур, монолітність кольору надають картині характер фрески. Її символічний зміст виходить за рамки зображеного сюжету. Твір виявилося однією з вершин в історії “суворого стилю”.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)