Мстислав Добужинський, один із тих митців, відноситься до числа людей, що знали – вони створені для мистецтва. Незважаючи на всі невдачі, він продовжував над собою працювати і вдосконалювався.
Художник часто відчував творчі муки, але все рівно продовжував творити. Картина “Лялька” 1905 року, була написана автором, коли він створював цикл робіт про Петербурзі, він порівнював старе місто з новим, намагався описати, який дух панував у житті міста. Автор часто намагався вловити і відобразити дух епохи.
Картина “Лялька”, криє в собі глибокий сенс, стара лялька на підвіконні давно покинутого дерев’яного будинку, символізує спогади про минуле, про дитинство, про значні події в житті людини.
У роботах Добужинського початку ХХ століття простежується деяка ностальгія, і навіть депресія, художник щиро сумує по старому місту. Вид з вікна нагадує старий, добрий сільський дворик, де є не великий сарай.
Хоч і автор малював старий будиночок, що знаходиться в Петербурзі, він схожий на сільський затишний будинок, яких раніше було в місті багато. Художник показує, як змінився час, а стара пошарпана лялька нагадує безтурботний давнє місто, де щастя, доброзичливість, невинність можна було зустріти на кожному розі, тепер цього всього немає, залишилися тільки спогади.
Картина змушує переосмислити людські цінності, а також подумати, чи гарні зміни, подобається все нове людині. Кожен для себе повинен сам знайти відповіді на дані питання, полотно лише підводить до них.
При вигляді твору у глядача можуть виникнуть різні емоції, так як картина допомагає згадати і подумати про минуле, а вже у кожної людини виникнути різні почуття з цього приводу полегшення, ностальгія, ненависть, моральне задоволення.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)