Картина художника Леонардо да Вінчі “Мадонна з прядкою” написана в першому десятилітті 16 століття, ймовірно під час перебування великого майстра в Мілані. Робота художника має й іншу назву “Мадонна з веретеном”. Розмір картини 50,2 x 36,4 см., дерево, олія. Картина була створена спеціально для державного секретаря короля Франції Людовіка XII Флориманда Робертета. Картина пензля великого живописця епохи Відродження зображує Мадонну, яка сидить на тлі гірського хребта. У неї на колінах немовля Ісус, тримає дерев’яну прядку у формі хреста.
Згідно одній з апокрифічних Євангелій, Діва Марія в будинку Йосипа працювала над виготовленням пурпурової пряжі для храмової завіси. Леонардо да Вінчі у своїй картині використовував цей апокрифічний сюжет. Немовля Ісус тримає в руках прядку у вигляді хреста, що символізує прийняття ним свого призначення. Мадонна, за сюжетом картини, поки ще не може серцем прийняти призначення свого божественного сина, і тому рука діви Марії піднята в оберегающем жесті. Дослідники творчості Леонардо да Вінчі вважають, що картину “Мадонна з прядкою” Леонардо да Вінчі лише почав, а закінчували учні його майстерні – Амброджо де Предис, Бернардіно де Консти або Больтраффио. Втім, достоїнств картини це не применшує.
У 2003 році картина була викрадена з родового замку Драмлэнриг сімейства герцогів Бэкллью, який розташований в шотландському окрузі Дамфріс-енд-Галловей. Картина художника Леонардо да Вінчі “Мадонна з прядкою” перебувала в приватній колекції родини Бэкллью понад 200 років і була виставлена в галереї замку для відвідувань усіма любителями мистецтва. Продати викрадену картину було теоретично майже неможливо. Через чотири роки викрали були арештовані, картина повернута власнику і знову відкрита для відвідувань.
До нашого часу зберігся також належить руці Леонардо да Вінчі ескіз картини, малюнок “Мадонна з прядкою” або інакше “Мадонна за пряжею”. Характеристика Леонардо да Вінчі як художника була б неповною, якщо не сказати про нього як про майстра малюнка, в історії якого йому належить одне з найпочесніших місць. Номінально за своїми функціями малюнок у творчості Леонардо, як і в інших майстрів того часу, мав допоміжне значення.
Це композиційні начерки та ескізи, ретельні студії голів і фігур, драпіровок, пейзажні і всякого роду інші замальовки. Але в той же час малюнок був для Леонардо да Вінчі чимось більшим: при специфічному складі його художнього і наукового обдарування малюнок став для нього однією з форм активного сприйняття світу в більш широкому плані. Ми вже не говоримо про величезну кількість не мають спеціально художнього призначення малюнків і креслень в його наукових нотатках, хоча у такого геніального майстра, як Леонардо да Вінчі, найчастіше нелегко провести чітке розмежування між власне художніми графічними роботами і малюнками науково-допоміжного характеру.
Багато з останніх – хоча б, наприклад, його замальовки рослин у нотатках з питань ботаніки – володіють великою художньою виразністю. Іноді начерки, що виникли в якомусь певному науково-технічному контексті, перетворюються на створення потужної художньої фантазії, наприклад так званий “Арсенал” 1487 року – малюнок, що дає напівфантастичне зображення ливарного двору.
(4 votes, average: 4.50 out of 5)