Картина італійського художника Караваджо “Березня і Марія Магдалина”. Розмір картини 98 х 133 см, полотно, олія. Магдалські притулку – благодійні установи, що мають своїм завданням надавати підтримку занепалим жінкам, які бажають повернутися на шлях чесної праці; назва своє носять по імені розкаялась грішниці святої Марії Магдалини.
Занепалі жінки знаходять тут на відомий термін притулок і привчаються до праці, який міг би забезпечити їх у майбутньому. Магдалські притулку стали засновуватися ще в середні століття духовними жіночими конгрегаціями, члени яких називались магдалинскими сестрами. Такі конгрегації стали виникати в Німеччині близько 1250 року, але особливо поширилися у Франції і Італії. В 1640 році французький священик Жан Ед заснував для боротьби з проституцією “Товариство сестер святого Михайла, або Божої Матері Християнської Любові”. У 1835 році різні установи, що носили це назва і існували самостійно, були об’єднані в орден сестер Доброго Пастиря, головна начальниця якого має перебування в Анжері.
Орден цей надає підтримку не тільки занепалим жінкам, які бажають повернутися до чесного життя, але і таким дівчатам, яким загрожує небезпека впасти в розпусту; з останньою метою влаштовуються школи та притулки для підростаючого жіночого покоління. В кінці 1887 року орден мав 158 магдалинскими притулок у всіх частинах світла. У протестантських країнах магдалські притулку засновуються благодійними товариствами; керують ними звичайно сестри милосердя. У Росії перше магдалинское притулок було засновано в Санкт-Петербурзі в 1833 році стараннями Сари Олександрівни Біллер і Ганни Федорівни Михельсон. Це було приватне установа, яке складалося під заступництвом великої княгині Олени Павлівни та призревавшее до 40 осіб щорічно.
У 1844 році воно було приєднане до знову заснованої Свято-Троїцької громади сестер милосердя під назвою “відділення для покутників”. З 697 жінок, що надійшли в це відділення з 1844 по 1862 рік, надійшло на місця в служіння і віддана на піклування рідних 505, видано заміж 17, вийшло за власним бажанням і виключено з неисправимости 133 грішниці. Згодом це відділення було закрито.
В даний час в Санкт-Петербурзі існують два магдалинских притулку: 1) Будинок Милосердя, що складається з великої відділення для дорослих, і з відділення для неповнолітніх, що приймаються неповнолітні дівчата, які мали нещастя або знаходяться в явній небезпеці впасти в гріх. 2) Євангельський магдалинский притулок міститься комітетом головного управління санкт-петербурзької євангелічної лікарні, під наглядом її пастора; приймаються тільки занепалі жінки лютеранського віросповідання. У Москві дамське піклування про бідних містить магдалинское притулок, витрачаючи на нього щорічно близько чотирьох з половиною тисяч рублів золотом.
