До образу Махи, дівчата із самої гущі життя, типовою іспанки, Франсіско Гойя, в живописі якого з’єднувалися реалізм і терпкий смак його фантазій, повертався не раз. На цій картині художник зобразив двох молодих красунь в національних костюмах – махи носили їх на противагу прийнятої у вищих шарах іспанського суспільства французької моді – і двох махо, їх кавалерів.
Вбрання дівчат виписані білим, золотим і перламутрово-сірим кольорами, особи дано теплими тонами, і ця тонка, переливається живопис виглядає ще більш привабливою на темному тлі. Сидять на балконі діви, що нагадують пташок у клітці, – сюжет, типовий для сучасної художнику іспанської життя.
Але його трактування Гойя вніс тривожну ноту, зобразивши на задньому плані одягнених в темний чоловіків, які насувають на очі капелюха й кутаються в плащі. Ці фігури написані майже силуэтно, вони зливаються з навколишнім їх сутінком і сприймаються як тіні, стережуть чарівну молодість.
Але і махи здаються знаходяться у змові зі своїми охоронцями – занадто змовницьки посміхаються ці спокусниці, немов заманюючи тих, кого приверне їх краса, в темряву, що клубочиться за їх спинами. Ця картина, ще напоєна світлом, вже віщує повне трагізму пізніше творчість Гойї.
