У своїй ранній творчості Бронзіно інтерпретує тему смерті Христа ще не настільки сміливо, як він робив це згодом. Особи Марци Магдалини і Богоматері не “граціозно-сумні”, як, наприклад, в “Зняття з хреста”, а сповнені щирої скорботи.
Між ребер Ісуса видно рана від списа римського солдата, зображена досить реалістично. Та й сама поза, в якій Бронзіно написав тіло Спасителя, – це поза людини, померлої після страшних катувань. Такий образ мертвого Христа більше відповідав живописної традиції, що склалася до початку XVI століття.