Особливе значення після Тридентського собору придбали сюжети з життя святих. Звичайно художники обирали ті епізоди з житій, в яких святі піддавалися катуванням і гонінням.
Прагнення католицької церкви міцніше затвердити культ святих зрозуміло – адже протестанти саме цей культ відкидали. Веронезе написав досить багато робіт подібного роду. Серед них – “Мучеництво святих Примола і Фелициана”, створене 1562 р. для церкви Санта-Марія; “Мучеництво святої Юстини” , яке майстер написав у 1573 р. для однойменної церкви в Падуї, і “Мучеництво святого Міни” .
Остання з перерахованих робіт була, можливо, закінчена учнями Веронезе вже після його смерті.