У серії портретів 1520-х років Дюрер відтворив тип людини ренесансної епохи, просякнутого гордим свідомістю самоцінності власної особистості, зарядженого напруженою духовною енергією та практичною цілеспрямованістю. Найзначнішим з них був “Портрет Еразма Роттердамського” – великого гуманіста епохи Відродження.
На цьому портреті мислитель зображений у традиційному розвороті – три чверті. Мислитель показаний за роботою, навколо книги, він весь занурений у роздуми, губи чіпала іронічна посмішка автора “Похвали дурості” .
Сам Еразм дивився на це свій твір, як на літературну дрібницю. Але своїм місцем в історії Еразм Роттердамський зобов’язаний саме цієї дрібниці. Велика частина його наукових праць, сослужив у свій час службу, давним-давно опочили в книгосховищах, під товстим шаром вікової пилу, в той час як “Похвалу дурості” досі читають в перекладах на всі європейські мови, у тому числі і на російську. Тисячі освічених людей в усьому світі продовжують зачитувати цієї геніальної жартом остроумнейшего з учених і ученейшего з дотепних людей, яких тільки знає історія всесвітньої літератури.
Еразм Роттердамський високо цінував творчість Альбрехта Дюрера. “…Чого тільки не може висловити в одному кольорі – тобто чорними штрихами, – писав про художника великий мислитель,- Тінь, блиск, виступи і поглиблення, завдяки чому кожна річ постає перед поглядом глядача не однією тільки своєю гранню. Гостро схоплює він правильні пропорції та їх взаємну відповідність. Чого тільки він не зображує, навіть те, що неможливо зобразити: вогонь, промені, грім, блискавиці, блискавки, пелену туману, всі відчуття, почуття, нарешті, всю душу людини, що виявляється у рухах, чи не самий голос.”
(2 votes, average: 4.50 out of 5)