Одним з кращих із шедеврів Д. Левицького, безумовно, є “Портрет Р. К. Левицького “. Чому в імені Р. К. Левицького, батька художника, поставлений знак запитання? Ось тут-то всього лише одна з багатьох загадок і нерозкритих таємниць біографії живописця. Адже, досі невідомі місце і дата народження Дмитра Григоровича – Київ або Полтавщина? 1735 або 1737 рік його народження? Хоча рік його смерті – 1822 – відомий. Немає ніяких підказок з минулого, проте, багато змушує нас стверджувати, що цей чудовий портрет зображує батька живописця. Предки Дмитра Левицького – українці. Дід художника Кирило Ніс, крім свого імені, носив горде прізвисько “Орел”. У нього народився син Григорій.
Багато таємниць оточує і фігуру батька майбутнього живописця. Невідомий точно рік його народження, не пояснено, коли і чому він змінив своє прізвище Ніс на Левицький. Багатьох бентежить, що це полотно написане через десять років після смерті Григорія Кириловича Левицького. Але, адже, нікому не відомо чи були в руках у художника етюди й начерки, послужили основою для створення картини. Всього вірогідніше, що були, та чи має це значення для майстра рівня Дмитра Левицького, який володів досконало мистецтвом живопису.
Мабуть, немає. Живописець, дізнавшись всю радість і гіркоту слави, добром згадував безтурботне дитинство, розлогі поля і діброви милою Полтавщини, маленький будиночок і добре мудре обличчя батька, який зробив так багато для сина. Відомий критик і мистецтвознавець XIX століття Новіцький називає портрет батька художника одним з кращих портретів всієї російської живопису. Полотно могло б стати окрасою будь-галереї світу – з такою воістину рембрандтовской міццю і проникненням в сутність Людини написаний цей невеликий полотно.
Левицький Григорій Кирилович, батько живописця, народився в селі Маячки Полтавської області в родині священика. Він навчався в Польщі і закінчив Київську теологічної академії, як священнослужитель. З 1738 – священнослужитель, але, володіючи художніми здібностями, талановитий художник, відомий у свій час гравер, в 1752-1757 виконував гравюри для духовних книг. Працював редактором будинку друку Київ-Печерської Лаври. Він і прищепив синові любов до мистецтва. Помер в селі Маячки.
