Михайло Васильович Ломоносов, його ім’я відоме кожному жителю Росії з дитинства. Селянський хлопець, 19 років він прийшов з холоду архангельських сіл до Москви вчитися. Потім класик скаже: “Він створив перший Університет. Він, краще сказати, сам був першим нашим Університетом”. А. С. Пушкін. Його генію і воістину енциклопедичним знанням не в рівній мірі гуманітарні та природничі науки.
Кунсткамера – єдине, що збереглося до наших днів будинок Петербурга, пов’язане з ім’ям Ломоносова, пам’ятає звук його кроків. Тут він працював, творив великі відкриття. Займався він і описом і систематизацією колекції першого російського музею. Сьогодні, піднявшись на вежу Кунсткамери, можна заглянути в кабінет ученого.
Інструменти діяча науки того часу мало нагадують його сучасний “арсенал”, але саме в такому кабінеті перший російський вчений зробив можливим подальші великі звершення вітчизняної науки.
Портрет Ломоносова і зображення його сучасників відкривають особи далекої епохи, часу любові до знання, коли народжувалася наука в сучасному розумінні. Є тут портрети, виконані в Ломоносовської мозаїчної майстерні. Саме він не лише відродив загублені секрети стародавнього мистецтва, але й створив нові сорти смальти. Без нього був би неможливий новий розквіт мозаїчного майстерності, твори якого прикрашають чудові пам’ятники петербурзького зодчества.
Важкі томи на темному дереві полиць, глобус, реторти, лінза “запального інструменту”. Оздоблення кімнати створено предметами, що прийшли з XVIII століття. Справжня живопис і скульптура, меблі. Вони принесли сюди пам’ять епохи і відтворили тут її атмосферу. “Малоросійський уродженець” Леонтій Семенович Міропольський – один з талановитих вихованців Петербурзької Академії мистецтв третьої чверті ХІХ століття – навчався в класі портретного живопису під керівництвом Д. Р. Левицького.
