Комаров вважається одним з найталановитіших анімалістів. Анималистами називають художників, які вміло зображують тварин у своїх творах. Не дарма говорять про те, що для того, щоб зобразити тварини, художникові необхідно знати не тільки про зовнішній вигляд їх, але ще й про особливості своїх персонажів і навіть деколи звички. Такого роду знання, допомогли цьому художнику створити свої яскраві і виразні шедеври, одним з них. Є картина “Повінь”.
А мій погляд, цей твір розповідає про зайчика, який швидше за все потрапив у біду. Зображена на полотні рання весна, коли тепле сонце розтопило сніг і настав паводок, який завжди приходить раптово. В такі дні вода в річці починає додаватися з неймовірною швидкістю і затоплює все навколо. Потерпають від паводку не тільки люди, удар припадає на тваринок, які є лісовими мешканцями. Більшості тварин, доводиться залишати в поспіху свої нори і шукати нові укриття від води, знаходячи височини або інші місця, де вода їх не дістане.
На цьому полотні ми бачимо, що художник зобразив зайця, який забрався від страху паводку на гілку великого дерева, і завмер, притулившись до кори. Його великі очі наповнені страхом від того, що відбувається. Вуха він насторожено підняв вгору, і швидше за все прислухається до того, що відбувається навколо. Мені здалося що зайчик іноді поглядає вниз, на каламутну воду, яка зовсім близька піднялася до його гілці. Мені стало жаль бідного зайця, адже йому ніяк не врятуватися, вода ось-ось підніметься до його гілці. Навіть якщо заєць зможе забратися на гілку вище, його неминуче чекає голодна смерть. У тому разі, якщо він не почне спадати, заяць залишиться голодним.
Мені захотілося подумати добре продовження картини, що вода почала відступати, і заєць врятувався. Дуже шкода, що при таких природних явища, доводиться гинути нічим невинним тваринками.
