На полотнах Чуйкова – гірські селища і пасовища, киргизькі пастухи, дітлахи, стрункі засмаглі жінки. Киргизія – батьківщина Чуйкова. Тут пройшло його дитинство. Навчався Чуйков спочатку в ташкентській Художній школі, потім – у Москві, у Вхутемасі під керівництвом Н. Р. Фалька. Його твори “Бідняцький аил” , “Мисливець р беркутом” , “Вечір у табуні” , виконані незабаром після закінчення інституту, залучили характерністю сюжетів, в яких розкриваються специфіка природи Киргизії, своєрідність національного побуту.
Однак при самому пильної уваги до повсякденного життя Киргизії Чуйков не стає її битописателем. Його не цікавлять дрібні побутові подробиці, а та поетична атмосфера, яка виникає в результаті постійного контакту людини з природою і проявляється у всьому життєвому устрої, поведінці і характері людей. Люди з гордою поставою і плавними рухами видаються цілком природними на фоні величної природи, залитої щедрим південним сонцем. На полотнах Чуйкова рідко буває більше двох-трьох фігур, і, як правило, майже немає дії. Герої його картин найчастіше занурені в споглядання навколишнього.
Художник особливо любить мотиви раннього ранку або наступаючого вечора, коли денні справи і турботи ще не встигли заволодіти людьми або залишилися позаду, коли ніщо не порушує гармонії людини і природи. До цій групі робіт відноситься і Картина “Ранок у гірському селищі”. В центрі композиції киргизька дівчинка. Кругле дитяче личко зі смуглявим рум’янцем і вузькими чорними очима світиться радістю. В кришталево прозорому ранковому повітрі близькими здаються величні гірські хребти, що підносяться на тлі чистого блакитного неба. Освітлені сонцем схили чергуються з глибокими тінистими ущелинами.
Яскраві блискучі фарби розгорається ранку як би насичені теплим сонячним світлом. Колір для робіт Чуйкова є найважливішим виразним засобом. Кольором художник будує форму, передає простір, об’єм, фактуру предметів і, головне, створює емоційну атмосферу.