Якоб Йордані належить до числа чудових майстрів фламандської школи з властивим її художникам чуттєвим сприйняттям життя і оптимізмом. Йордані народився в сім’ї торговця. Він навчався в Антверпені у живописця А. ван Норта і одружився на його дочці.
За виготовлення шпалер у 1615 Йордані отримав звання майстри гільдії св. Луки, а в 1621 став його деканом. У ранніх творах художника позначалося вплив караваджизму. В 1620-1630, коли були написані найкращі твори майстра, визначилися особливості його художнього мови: пристрасть до здоровим, міцним, декілька ваговитим фігур званим селянським і бюргерським типами, тяжіння до жанрового трактування сюжетів, соковите, підкреслене зображення деталей. Живопис художника – щільна, енергійна, з переважанням м’яких тонких теплих тонів.
Картина “Сатир в гостях у селянина” написана на сюжет, запозичений з байок Езопа. Рогата козлоногий сатир, прийшовши до селянина, був вражений лукавства людини: селянин дме на кашу, щоб її остудити, і на руки, щоб їх зігріти. Навколо цього міркування і розгортається сцена, представлена на полотні. Інші відомі твори: “Бобовий король”. 1638. Ермітаж, Санкт-Петербург; “Виховання Юпітера”. 1620. Картинна галерея, Кассель; “Пан та Сірінга”. Ок. 1625. Музей витончених мистецтв, Брюссель.
