Для російських художників другої половини XIX століття характерний інтерес до євангельської історії: назвемо хоча б імена Крамського, Перова, Ге.
Більшість з них прагнув проявити людську природу Христа, очистивши від образ “лушпиння” містики та чудес. Таке – позначимо його як етичне ставлення до Святого Письма відповідало духові часу. Багаторічна праця Полєнова по відтворенню євангельської історії лежав цілком у руслі цієї традиції, багато що пояснює обмовка самого художника: “Мені хочеться дошукатися історичної правди”.
Мріючи про виховний вплив свого циклу, він становив звід євангельських текстів із власними примітками, які б коментували живописні твори, – все це сильно віддає толстовством, привертавшим увагу Полєнова.
Сучасників цей досвід реконструкції вразив своїми масштабами і суто художніми достоїнствами – публічний показ робіт в 1909 році викликав величезний інтерес. Відтворюємо дві роботи, що увійшли в серію “З життя Христа”: “Привели дітей” і “Серед вчителів”.